Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній -чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В. центрі синього поля-срібна стрільчаста острога,під нею-золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.

Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка,завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою.

Вгорі    щит   вінчає   ритуальна  таріль     Черняхівської   культури    із зображенням старовинного слов'янського календаря.

Малий   Герб   складає    гербовий    щит   без   супровідного орнаменту-обрамлення.

Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля-золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу- суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини.

Чорний   ханський     намет -   постійне   місце      проживання, ставка ханів    (каганів), символізує владу    в часи,   коли   на території    сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів . Нагадує   про давню      історію    краю    та походження назви міста Кагарлик.

Козацькі шаблі - символ   здатності мешканців   краю боронити свою землю. У часи   Визвольної   війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися   запеклі    бої між      козацькими     військами   та    польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність,   незалежність,   прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких.

Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках-півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку „огончик „. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної   зірки та півмісяця.

Шестипроменева зірка - один із найстародавнішніх символів -людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова.

Належить до чина так званих астральних знаків.Символ вічності     (з ХУШ століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне - любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: „Народився під щасливою зіркою" Девіз „Асі азрега!" або „Асі азіга!"- означає „До ідеалу" та „До зірок".

В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно  було зобразити саме зірку.

Шестипроменева   зірка     (плоскісного   вигляду, з суцільним полем, тобто „залита" золотом,   зрідка - сріблом) називається в фаховій   літературі Віфліємською    зіркою.    Саме   її   розміщали на   всіх відомих нам   творах художники середньовіччя та епохи      Відродження. Особливо   часто вона присутня    на     парсунах,    присвячених народженню      Ісуса      Христа   в Віфліємі,коли до нього прийшли з поклоном волхви.     Як символ,що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХУ1 1-ХІХ   століттях     особливо широко     застосовується   в якості символа об'єднуючого.   Чимало    країн    світу   включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.

Півмісяць - емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести-або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів. У підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: „Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен -Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина.

Гербовий щит обрамлено обабіч  вінком.

Його утворює    пшеничне колосся та бурякова гичка,а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка.

Символіка   вінка    - ознака    почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя,відповідно   величі.

Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур.

Вінок перевито    синьо-жовтою стрічкою —у   відповідності до кольорів Державного Прапора України.

Ритуальна таріль    -   вінчає    в горі    вінок    і   на   ній     зображено старовинний    календар   наших пращурів .   Символіка    тарілі ,    що       є художньою копією знахідок з спадщини славетної   Черняхівської культури (111-11  тисячоліття до Р.Х.),    передає    графічно     відомості    щодо високо- розвинутої   культури праслов'ян, наших пращурів.

Календар Черняхівської культури - тісно пов'язаний з давньою історією району, адже    саме   тут знаходиться досліджений    археологами Черняхівський     могильник,   який і дав назву самій археологічній культурі. Календар   підкреслює   давні   землеробські    традиції   на   теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі - від давнього населення Київщини- до сьогодення.